Виступ на міському методичному об'єднанні на тему "Метод проектів — партнерська взазмодія вчителя і учня"
На сучасному етапі розвитку освіти стає актуальним
питання створення системи роботиупровадження
в освітній процес навчального закладу методу проектів.Проект (від лат. ргоіесіш — кинутий уперед) —
задумка, план.
Проектування — це унікальна діяльність, що має початок і кінець
за часом і спрямована н; досягнення прогнозованих результатів, створення
обумовленого продукту чи послуги, прі визначених ресурсах, термінах та ризиках.Метод проектів як педагогічна технологія — це
сукупність дослідницьких, пошукових проблемних методів, прийомів і дій педагога
в певній послідовності для досягнення поставлено мети — розв’язання проблеми,
особисто значимої для педагога. Спосіб розв’язання цієї проблемі має бути
оформлено у вигляді якогось кінцевого продукту. Іншими словами, метод проектів
— ц засіб здійснення задуму, що передбачає проходження певних етапів проектної
діяльності ві, моменту виникнення задуму до його завершення.Застосування методу проектів дає учасникам проекту можливість
самостійно здобуті знання, набути практичних навичок під час виконання
практичних завдань або розв’язання проблем що потребують інтеграції знань з
різних предметних областей. У проектній діяльності виховуєтьс «діяч», а не «виконавець»,
розвиваються вольові якості особистості, формуються навичк партнерської
взаємодії.
Переваги методу проектів полягають у тому, що він сприяє:
-
розвитку в учасників освітнього процесу пізнавальних навичок, критичного
і творчог мислення, формуванню у них уміння інтегрувати знання з різних
предметних областей самостійно здобувати нові знання, орієнтуватися в
інформаційному просторі;
-
підвищенню ефективності освітньої роботи;
-
підвищенню фахової компетентності педагогів.
-
розвиток та формування партнерської взаємодії вчителя і учня.
Ознаки
проектної діяльності:
-
мета визначена попередньо та особливо не змінюється під час діяльності;
-
діяльність керована, зовнішні чинники майже не впливають на неї;
-
обмеження діяльності визначено заздалегідь (термін, ресурси,
результативністі допустимий рівень ризиків тощо);
-
результати — оригінальні.
Якщо дитина виконала всі дії у рамках традиційної
продуктивної діяльності, то так діяльність не є проектною. У проектній
діяльності учень досліджує різні способи розв’язанн поставленого завдання, за
певними критеріями обирає оптимальний. Скажімо, дитина бажає виготовити вітальну листівку. У
проектній діяльності цей задум не реалізовується відразу. Спочатку
дитина намагається віднайти кілька варіантів виготовлення листівки, далі обирає
найприйнятніший для себе, вирішує намалювати її , чи виконати її у техніці
аплікації.
При організації проектної діяльності з дітьми
педагогу необхідно врахувати те, що в певному шкільному віці задум дитини,
зазвичай, набагато випереджає її можливості. Тому дорослі мають надавати дітям
допомогу в реалізації задуму.
Організовуючи проектну
діяльність, педагоги можуть зіткнутись з такими проблемами.
Проблема 1 – нерозуміння
відмінностей між традиційною формую організації освітнього процесу і проектною
діяльністю. Проектна діяльність здійснюється у просторі можливостей, де немає
чітких заданих норм. І педагог, і дитина потрапляють у ситуацію невизначеності.
Проектна діяльність орієнтована на дослідження якомога більшого числа
закладених у ситуації можливостей, а не на проходження заздалегідь заданого ( і
відомого педагогу) шляху.
Проблема 2 – нерозрізнення
суб’єктної та об’єктної позиції дитини.
Більшість педагогів дуже чуйно ставляться до дітей і підтримують їх
емоційно ( основна вимога до уроків образотворчого мистецтва). Проте , ця
допомога не повинна виливатись у виконання творчого завдання замість дитини.
Якою б не був би творчий задум, учитель повинен допомогти знайти шляхи
реалізації, а дитина, реалізувати задум. Педагог повинен створити проблемну ситуацію,
але не пропонувати при цьому своїх варіантів виконання. Інакше дитина опиниться
в об’єктній позиції.
У проектній діяльності
суб’єктність дитини може проявлятися по-різному. Дитина може висловити
оригінальну ідею, або підтримати , або видозмінити ідею інших дітей. У цьому
випадку вчитель має підтримати і
акцентувати увагу на своєрідності видозміненої ідеї дитини. Наприклад під час
обговорення виготовлення подарунків до 8
Березня один хлопчик може запропонувати виготовити листівку для мама. Інший
підтримає його ідею і запропонує виготовити листівку для сестри. На думку
дорослого було озвучено однаковий задум – створення листівки. Педагог може це
зауважити і запропонувати придумати щось інше. Утім продуктивнішим є інший
шлях:варто підтримати ідею другої дитини, наголосивши, що про листівку сестрі
ще ніхто не говорив. У цьому випадку педагог відкриває новий простір для
творчої діяльності ( можна зясувати чим відрізняються листівки для сестри,
бабусі, вчителів тощо ), а по-друге підтримає ініціативу дмтини, чим заохотить
її сміливо шукати цікаві ідеї наступного разу. Це особливо, сприятливо впливає
на пасивних дітей, які не мають позитивного досвіду прояву ініціативи.
Неможливо розвивати
суб’єктність дитини, залишаючись у жорсткій, фіксованій позиції. На прикладі
обговорення подарунків до 8Березня «традиційний педагог» діятиме за
інструкцією: пояснить як вирізати квіточки, як скласти листівку, тобто діятиме
з позиції культурної норми. Педагог , який демонструє суб’єктну позицію,
спочатку з’ясує як дитина бачить цю ситуацію. Лише потім педагог звернеться до
традиційних способів оформлення задуму. І тоді вирізання квіточки стане засобом
реалізації задуму дитини, а не черговою ланкою в реалізації освітньої програми.
Типи та види проектів
За тривалістю проекти можуть бути
короткотривалими, середньотривалими та довготривалими. На сьогоднішньому
виступі я б хотіла б звернути увагу на творчий короткотривалий проект, який
часто використовую на своїх заняттях.
За видом діяльності, що домінує у проекті, проекти
поділяються на такі:
Вид
проекту
|
Особливості
проекту
|
Дослідницький
|
Повністю
підпорядкований логіці дослідження, має структуру, наближену до справжнього
наукового дослідження або яка повністю з ним збігається
|
Рольовий,
ігровий
|
Учасники
проекту виконують певні ролі, зумовлені його характером і змістом
|
Інформаційний
|
Учасники
проекту збирають інформацію про якийсь об’єкт чи явище, ознайомлюються з нею,
аналізують та узагальнюють її у кінцевому продукті
|
Прикладний
|
Результат проекту обов’язково орієнтований на
соціальні інтереси самих учасників (збагачення їхнього досвіду; отримання
позитивних вражень від спільної з іншими дітьми діяльності; формування
соціальних потреб; набуття умінь зважати на думку інших учасників проекту,
працювати в команді, домовлятися, узгоджувати свою позицію, за потреби
поступатися власними інтересами на користь соціальної групи, тобто гармонійно
«вписуватися» в дитяче угруповання, знаходити в ньому своє місце, визначати
свій статус серед однолітків відповідно до своїх можливостей та уподобань,
товаришувати.
Приклади проектів: «Школа спілкування» (навчання ввічливого вітання,
прощання, звертання тощо); «Територія миру та дружби» (створення куточку, де
діти зможуть домовлятися, миритися, розв’язувати конфліктні ситуації); «художні
майстерні» ; «Галявина вибору» (розвиток уміння обирати справу та
об’єднуватися у групи для її реалізації з використанням «Дошки вибору») тощо
|
Нормативний
|
Мета проекту — вироблення певної норми.
Застосовується здебільшого у роботі з учнями.
Приклад проекту: «Дизайн.Моделювання одягу»
|
Алгоритм
проектування освітньої діяльності може бути таким:
Крок 1. Визначити проблему.
Крок 2. Сформувати творчу групу.
Крок 3. Розробити міні-програми для
розв’язання визначеної проблеми. Міні-програма ма містити мету та очікувані
результати. Члени творчої групи можуть розробити міні-програми дл різних видів
діяльності (навчальна, ігрова, конструктивна, комунікативна тощо) залежно ві,
визначеної проблеми.
Крок 4. Вибрати форми і методи реалізації
міні-програм у процесі проектної діяльності. 'Ь роботі з дітьми це можуть бути
заняття, ігри, розваги, пошуково-дослідницька діяльність, створенш схем,
макетів, моделей тощо.
Крок 5. Визначити строки реалізації
проекту.
Крок 6. Реалізувати проект у
кілька етапів. (Педагоги самостійно пригадують зміст
діяльності на кожному етапі реалізації проекту.)
- етап — організаційно-підготовчий:
- добір програмно-методичного забезпечення для
реалізації проекту, літературного матеріалу, опрацювання електронних джерел
інформації;
-вивчення досвіду педагогів-новаторів щодо
організації проектів у навчальному закладі;
-добір інформації з обраної теми ;
- поповнення предметно-розвивального середовища у
групі;
- оформлення виставки відповідної літератури;
- проведення попередньої підготовчої роботи з дітьми.
- етап — рефлексивно-діагностичний:
аналізування
педагогом резерву своїх професійних можливостей і передбачуваних ускладнень, а
також зацікавленості колег, батьків темою проекту (8\\ЮТ-аналіз);
-- виявлення інтересу дітей і рівня їхніх знань з теми
проекту;
- формування
банку даних про рівень учнівської компетентності в питаннях означеної теми.
- етап — практичний:
- корекція індивідуальних планів
учасників проекту;
- визначення змісту роботи з
пріоритетного напряму діяльності педагога;
- реалізація проекту через взаємодію з дітьми,
колегами і батьками, активне впровадження нетрадиційних методів
та форм роботи
- оформлення результатів проекту.
- етап —
заключний:
- презентація результатів проектної
діяльності;
-- аналізування отриманих результатів;
- участь у конкурсах освітніх
проектів.
Крок 7
Реалізація проектної діяльності у партнерській взаємодії
Власне
уся проектна діяльність спрямована на те, щоб реалізувати партнерську співпрацю
учителя та учня.
Немає коментарів:
Дописати коментар