Методи і засоби навчання
Методи навчання є системними об'єктами, які об'єднують низку взаємопов'язаних дій учителя й учнів, спрямованих на виконання освітньої, розвивальної, виховної і контрольної функцій. Методи навчання можна розглядати, виділяючи в них внутрішній і зовнішній боки. Логічно обумовлену структуру методів навчання можна відобразити, за A.M. Алексюком, такою схемою '.
Структура методів навчання
Класифікація методів навчання
У дидактиці є різні підходи до класифікації методів навчання. Так, поширені класифікації методів за джерелами знань (Д.О. Лордкіпанідзе, Є.Я. Голант, Н.М. Верзілін та ін.); за характером логіки пізнання (І.Я. Лернер); за рівнем проблемності засвоєння знань (М.І. Махмутов); на основі цілісного підходу до процесу навчання (Ю.К. Бабанський); на основі цілісного підходу до навчальної діяльності (A.M. Алексюк) та інші. Охарактеризуємо деякі з них.Методи навчання за джерелами знань
Виокремлення методів навчання за зовнішніми проявами їх форм, тобто за джерелами інформації, яку мають засвоювати учні, залишається найбільш прийнятним і зрозумілим. На основі такого підходу виділяють три групи методів навчання: словесні, наочні, практичні (рис. 2.10).
Словесні методи навчання. Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу з метою спонукання учнів до створення в уяві певного образу. Інколи цей метод образно називають "малювання словом". Метод розповіді використовують на всіх рівнях навчання, але найчастіше — у початкових класах.Пояснення — вербальний метод навчання, який передбачає розкриття сутності певного явища, процесу, закону. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду учнів. Наприклад: пояснення сутності граматичних категорій прикметника, спадковості, закону гідростатики, валентності тощо.
Бесіда передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення уже наявних знань. З погляду форми проведення виокремлюють два види бесіди: евристичну і репродуктивну. За місцем у навчальному процесі виділяють бесіди: вступну, поточну, підсумкову.
Лекція — це метод навчання, який передбачає розкриття у словесній формі сутності явищ, наукових понять, процесів, які знаходяться між собою в логічному зв'язку, об'єднані загальною темою. Лекція використовується, як правило, в старших класах і вищих навчальних закладах. Окрім навчальних (академічних) лекцій є публічні. До кожного з видів названих лекцій висуваються певні вимоги щодо їх підготовки і проведення.
Окреме місце в навчальному процесі посідає інструктаж. Він передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання техніки безпеки перед використанням їх у процесі виконання навчальних операцій. Це важливий етап у підході до оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Важливо, щоб учні розуміли не лише що треба робити, але і як це робити. Тому я використовую алгоритми виконання практичного завдання
Методи навчання за джерелами знань
Висока ефективність навчання не можлива без широкого використання наочних методів. Вони зумовлені діалектичними закономірностями пізнання і психологічними особливостями сприймання.
Наочні методи передбачають, передусім, використання демонстрації та ілюстрації.
Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їхньому натуральному вигляді, в динаміці. особисто я використовую майстер-класи.
Ілюстрація — метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (фотографії, малюнки, схеми, графіки та ін.).
Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному чи виробничому середовищі без втручання у ці явища й процеси.
Усі методи цієї групи тісно взаємопов'язані. Використання в навчальному процесі тих чи інших методів зумовлене різними факторами: психологічними особливостями учнів певного віку, дидактичними цілями, рівнем матеріального забезпечення навчальних закладів тощо.
Велике значення у використанні наочних методів має оволодіння технологією і компонентами педагогічної техніки вчителями. Всі ці питання мають розглядатися в процесі вивчення фахових методик.
Практичні методи навчання.
Cпрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретного розділу, теми.
Зокрема, на уроках образотворчого мистецтва це виконання творчого завдання, що вимагає від учня використання набутих знань умінь, навичок та власного досвіду
Практична робота спрямована на застосування набутих знань у розв'язанні практичних завдань.
У шкільній практиці значне місце посідають вправи.
Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.
На уроках образотворчого мистецтва я використовую тренувальні вправи (змішування кольорів, отримання кольорів шляхом змішування основних, лінійні малюнки, вправи на відчуття композиції ,за зразком, за інструкцією, за завданням), творчі.
Вибір системи вправ зумовлюється дидактичними завданнями, особливостями фізичного і психічного розвитку учнів.
1. Поняття про методи навчання образотворчого мистецтва та їх класифікація
Основне знаряддя образотворчого мистецтва з методикою викладання - методи навчання. Методи навчання – це дидактична категорія. Образотворче мистецтво з методикою викладання використовує їх з урахуванням особливостей цієї навчальної дисципліни, а також розробляє та апробовує свої власні методи, обумовлені специфікою дисципліни „Образотворче мистецтво” у початковій школі. Питання про розробку методів навчання молодших школярів образотворчого мистецтва, які відповідають віковим особливостям учнів є досить актуальною проблемою для сучасної педагогіки мистецтва.
Разом зі зміною змісту освіти повинні змінюватися і методи навчання. За визначенням І.Я. Лернера метод навчання є „системою дій вчителя, який організовує практичну і пізнавальну діяльність учня, що стійко веде до засвоєння змісту освіти” [62]. Методи навчання виділяються за такими взаємопов’язаними основами:
а) специфікою цілей навчання або видів змісту освіти;
б) особливостями засобів їх засвоєння;
в) специфікою діяльності з організації та здійснення способів засвоєння.
Успіх навчання і виховання залежить від того, які методи і прийоми використовуватиме педагог, щоб донести до дітей зміст предмету „Образотворче мистецтво”, визначений програмою та сформувати у них необхідні уміння і навички, розвинути художні здібності.
Метод формування образотворчих знань, умінь і навичок школярів – це спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя і учнів, спрямований на розв’язання навчальних, розвивальних та виховних завдань предмету „Образотворче мистецтво”. Методи навчання становлять систему способів діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу, сукупність прийомів, спрямованих на досягнення поставленої мети, засвоєння теоретичного мистецтвознавчого матеріалу та формування способів практичної художньої творчої діяльності. Прийомами навчання називають окремі деталі, складові частини методу. Класифікація методів навчання образотворчої діяльності можлива за такими ознаками:
- за джерелом передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С.Петровський, Е.Галант);
- за характером керівництва розумовою діяльністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький (М.Скаткін, І.Лернер);
- за напрямом діяльності: практичні, практично-теоретичні, теоретичні;
- за своїми функціями вони розподіляються на мотиваційні, навчальні, розвивальні, виховні та організаційні.
Класифікація методів навчання образотворчого мистецтва представлена у схемі 2.
2. Зміст методів навчання образотворчого мистецтва за джерелом передачі та характером сприйняття інформації
Розкриємо зміст першої групи методів. Методикою викладання образотворчого мистецтва передбачається використання більшості загальновідомих словесних методів: розповідь, пояснення, коментар, доповнення, бесіда, інструктаж, словесне малювання, опис художнього твору. Дані методи сприяють отриманню інформації мистецтвознавчого характеру, формуванню мовленнєвих вмінь і навичок аналізу та опису художніх творів різних жанрів учнями .
Розповідь сприяє послідовному розкриттю змісту навчального матеріалу. Існує художня розповідь, науково-популярна та описова. Так художня розповідь розкриває особливості
Використання методів на уроках образотворчого мистецтва
Є багато способів і шляхів досягнення навчальної мети. Особисто для себе я вибрала такі:
- словесні( бесіда, пояснення, розповідь);
- демонстраційні ( ілюстрація, демонстація, майстер-клас,інструктаж);
- практичні (вправи, практична діяльність, творчі проекти).
Бесіди ,я найчастіше буду, на проблемних запитаннях, аналізі та порівнянні. Перевага таких бесід в тому, що вони ненудні, несуть необхідну інформацію і разом з тим сприяють пошуковому інтересу учнів. Дітям подобається коли вони можуть висловити свою думку.
Наприклад під час мотивації на уроці у 5 класі ( Народна іграшка) запитую дітей, як вони використають свій виріб, то діти часто вказують на те, кому вони подарують іграшку, для чого та ін. під час уроку у 7 класі(перспектива вулиць)пропоную учням розповісти, які зміни вони помічають коли йдуть по вулиці, як змінюються розміри предметів, форм з наближенням, або віддалення відносно лінії горизонту тощо.
Аналізуючи і порівнюючи предмети у постановці натюрмортної композиції, учні самі знаходять відповіді на те,як вони будуть зображати ці предмети, що схожого, відмінного вони помітили, які особливості форми, кольору, бліків, тіні, фактури тощо.
Прийоми ананалізу і порівняння є складовою уроку образотворчого мистецтва.
Демонстраційні методи навчання займають чільне місце у вивченні образотворчого мистецтва.
У своїй педагогічній діяльності я приділяю особливе місце малюнку вчителя. Особисто я переконалася, що малюнок вчителя поданий як майстер-клас , дає високі результати. Зі мною можна сперечатись, але багаторічний досвід викладання доводить, що учні краще засвоюють техніку виконання, коли вони не тільки спостерігають, як це завдання показує і пояснює вчитель, але й самі , крок за кроком вчаться відтворювати побачене. Мене можуть звинуватити в тому, що я просто навчаю учнів копіювати, та це суперечлива думка. Ще древні майстри , вчителі Петербургської Академії мистецтв використовували таку методику навчання. Коли ми вивчаємо танок, то спочатку ми спостерігаємо і запам'ятовуємо рухи та пози, потім повторюємо за вчителем окремі рухи, доки не доведемо кожен рух до досконалості і , лише тоді, складаємо "малюночок" танцю в єдину композицію. Теж саме відбувається у музиці і образотворчій діяльності. Малюнок вчителя повинен бути-майстер класом. Це стосується не тільки графічної і живописної діяльності, але й при вивчені різних прийомів та технік у різних матеріалах. Адже використання майстер-класу дає можливість задіяти усі канали сприйняття (зоровий, слуховий, нюховий, дотиковий, руховий). Кожна дитина має можливість отримати інформацію у зручній для неї формі. А полегшення процесу набуття знань, умінь і навичок це одне з пріоритетних завдань у впровадженні здоров'язберігаючих технологіях в освітньому процесі . У своїй роботі на уроці я застосовую прийом "малювання у повітрі"
Наприклад у роботі над натюрмортом, я пропоную учням обвести у повітрі предмети натюрморта, олівцем, пензлем,руками (уявити, як ліплять ці предмети, зафарбовують, повернути в уяві в різні положення).
Практичні методи навчання спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретного розділу, теми.
Зокрема, на уроках образотворчого мистецтва це виконання творчого завдання, що вимагає від учня використання набутих знань умінь, навичок та власного досвіду
Практична робота спрямована на застосування набутих знань у розв'язанні практичних завдань.
У шкільній практиці значне місце посідають вправи.
Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.
На уроках образотворчого мистецтва я використовую тренувальні вправи (змішування кольорів, отримання кольорів шляхом змішування основних, лінійні малюнки, вправи на відчуття композиції ,за зразком, за інструкцією, за завданням), творчі("домалюй малюнок", "На що схоже..").
Вибір системи вправ зумовлюється дидактичними завданнями, особливостями фізичного і психічного розвитку учнів.
І звичайно, важливе місце на уроці образотворчого мистецтва посідає творча практична діяльність учнів. Це складний психічно-фізіологічний процес, який потребує інтелектуального та психічного навантаження, але разом з тим цей процес сприяє зняттю стресу, емоційному розвантаженню, формуванню гармонійної особистості.
Демонстраційні методи навчання займають чільне місце у вивченні образотворчого мистецтва.
У своїй педагогічній діяльності я приділяю особливе місце малюнку вчителя. Особисто я переконалася, що малюнок вчителя поданий як майстер-клас , дає високі результати. Зі мною можна сперечатись, але багаторічний досвід викладання доводить, що учні краще засвоюють техніку виконання, коли вони не тільки спостерігають, як це завдання показує і пояснює вчитель, але й самі , крок за кроком вчаться відтворювати побачене. Мене можуть звинуватити в тому, що я просто навчаю учнів копіювати, та це суперечлива думка. Ще древні майстри , вчителі Петербургської Академії мистецтв використовували таку методику навчання. Коли ми вивчаємо танок, то спочатку ми спостерігаємо і запам'ятовуємо рухи та пози, потім повторюємо за вчителем окремі рухи, доки не доведемо кожен рух до досконалості і , лише тоді, складаємо "малюночок" танцю в єдину композицію. Теж саме відбувається у музиці і образотворчій діяльності. Малюнок вчителя повинен бути-майстер класом. Це стосується не тільки графічної і живописної діяльності, але й при вивчені різних прийомів та технік у різних матеріалах. Адже використання майстер-класу дає можливість задіяти усі канали сприйняття (зоровий, слуховий, нюховий, дотиковий, руховий). Кожна дитина має можливість отримати інформацію у зручній для неї формі. А полегшення процесу набуття знань, умінь і навичок це одне з пріоритетних завдань у впровадженні здоров'язберігаючих технологіях в освітньому процесі . У своїй роботі на уроці я застосовую прийом "малювання у повітрі"
Наприклад у роботі над натюрмортом, я пропоную учням обвести у повітрі предмети натюрморта, олівцем, пензлем,руками (уявити, як ліплять ці предмети, зафарбовують, повернути в уяві в різні положення).
Практичні методи навчання спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретного розділу, теми.
Зокрема, на уроках образотворчого мистецтва це виконання творчого завдання, що вимагає від учня використання набутих знань умінь, навичок та власного досвіду
Практична робота спрямована на застосування набутих знань у розв'язанні практичних завдань.
У шкільній практиці значне місце посідають вправи.
Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.
На уроках образотворчого мистецтва я використовую тренувальні вправи (змішування кольорів, отримання кольорів шляхом змішування основних, лінійні малюнки, вправи на відчуття композиції ,за зразком, за інструкцією, за завданням), творчі("домалюй малюнок", "На що схоже..").
Вибір системи вправ зумовлюється дидактичними завданнями, особливостями фізичного і психічного розвитку учнів.
І звичайно, важливе місце на уроці образотворчого мистецтва посідає творча практична діяльність учнів. Це складний психічно-фізіологічний процес, який потребує інтелектуального та психічного навантаження, але разом з тим цей процес сприяє зняттю стресу, емоційному розвантаженню, формуванню гармонійної особистості.
Створення ситуації успіху та позитивної
емоційної атмосфери на уроках образотворчого мистецтва
емоційної атмосфери на уроках образотворчого мистецтва
Шановний учителю, пам'ятай про те, що ти маєш честь і відповідальність перед Богом торкатися ніжної і тендітної, як світ дитячої душі. Від твого погляду, слова, тембру, прикладу, таланту, духовної сили- залежить життя та блиск і горіння маленьких оченят, які вірять тобі, беззаперечно. Тому за дверима ,там, у темному коридорі, залишай увесь бруд і журбу, болі і страхи, якими ти обтяжений і неси себе, як лампадку, яка дає світло у темряві і тепло у холоді.
У мене існує золоте правило- №1 - похвалити дитину не менше трьох разів за урок. Якщо робота в учня ніяк не вдається - знову похвалити і вказати на деталі , в яких учень є успішним виконавцем. Учитель образотворчого мистецтва повинен сам володіти бездоганною технікою зображення навколишньої дійсності. Діти повинні вірити , що їх учитель - чарівник, майстер вищого класу. Тому навчальне завдання слід спростовувати і подавати таким чином, щоб кожен учень вірив, що це легко і просто і варто спробувати. Правило №2- навчити своїх учнів мріяти маштабно і не боятись труднощів. Правило №3- кожна творча ідея, робота - особлива і цінна, актуальна і важлива. Немає негарних малюнків- бувають незграбні учителі. Тож учителям варто пам'ятати, що творча активність на уроці, це важка праця вчителя при підготовці до уроку. Урок образотворчого мистецтва повинен приносити емоційну і естетичну насолоду учням і учителеві.
Важливо все, починаючи з того як учитель зайшов у клас, який у нього настрій, вигляд, тембр голосу, як він продумав і організував роботу на уроці.
Одже заходимо у клас з привітною усмішкою і не повертаємось до учнів спиною, зачиняючи двері. Спочатку уроку створюємо позитивну емоційну атмосферу, а оголошуючи тему нагадуємо про те, що завдання просте і не складне, а дуже цікаве. Мотивуючи мету уроку, слід вияснити наскільки дана тема є дотичною для учнів, як практично вони застосують свій виріб, чи малюнок. Добре починати урок незвично (гра, веселе привітання, фрагмент мультфільму тощо).
Підчас уроку необхідно побачити кожного учня , прокоментувати, похвалити його роботу. Створити ситуацію, коли кожна дитина зможе відчути свою значимість. Наприклад- в одного з учнів найкраще вийшло небо- продемонструвати, це - прокоментувати-...погляньте, як гарно зобразив Петрик колір неба на своєму малюнку... і вже потім вказати як виправити те, " що трошки не вийшло", навіть тоді, коли окрім неба не вийшло вдало зобразити нічого. Дитина повинна вірити, що у неї все гарно виходить, дитина повинна вірити в свої сили. Хтось вдало поєднав елементи орнаменту і не важливо, що є погрішності, треба звернути увагу на те, що вдалося найкраще. Але і з цим треба бути уважним, адже є діти з низькою самооцінкою, а є з завищеною. Учитель має уміти створювати ситуацію , коли учень реально оцінює себе.
Важливо коментувати кожну роботи при оцінюванні. Це може бути колективне оцінювання, може мотивувати і аналізувати роботи вчитель. Але важливо давати професійний , глибокий аналіз кожної роботи учня, враховувати те, як дитина працювала на уроці. Адже можливий варіант, коли учневі не вдався сам малюнок, а на уроці він був активним і старанним і навпаки.
Щоб учні досягали високих результатів, учитель повинен уміти вселити віру учня в те , що він особливий і талановитий і все у нього виходить чудово. На уроці дитина повинна знати, що вона зможе з вашою допомогою чи самостійно створити неймовірні художні образи.
Позитивний емоційний настрій
Ваше спілкування з учнем починається з першого погляду, з першого подиху, з першого руху. Успіх навчально-виховного процесу залежить від того, як сприймають учні свого вчителя, як вони почуваються на уроці.
По- перше учитель має бути тим, кому учні вірять. По-друге діти не повинні боятися, тривожитися, а почуватися впевнено і спокійно. По-третє професія вчителя зобов'язує його завжди бути у гарному настрої, а найголовніше - любити дітей.
Як забезпечити гарний настрій на уроці і собі і учням:
- усмішка;
- правильна постава;
- зовнішній вигляд ( зачіска, одяг, взуття мають створювати гармонійний образ);
- тембр голосу ( приємний, немонотонний, чітка вимова)
- цікавий початок уроку;
- веселі фізкультхвилинки;
- доброзичливе ставлення і щирість;
- почуття гумору;
- ігрові моменти;
- уміння отримувати задоволення від роботи.
Діти як індикатори - прекрасно відчувають дорослих. Тому не забувайте, що всі ми були колись дітьми, а дорослі це діти, які все вміють все можуть, все знають, але забули про це, коли стали дорослими.
Немає коментарів:
Дописати коментар