Впровадження здоров'язбережувальних компетентностей на уроках образотворчого мистецтва
Здоров’язбережувальна компетентність
МЕТА:
допомогти усвідомити, що здоров’я –це дар не тільки для людини, а й для суспільства; розширити уявлення про способи відтворення та збереження своїх фізичних,інтелектуальних,психоемоційних, творчих ресурсів; спонукати турбуватися про своє здоров’я; розвивати бажання підтримувати традиції здорового способу життя;викликати позитивний настрій та бажання займатися фізичними вправами; сприяти формуванню дружніх взаємин між дітками; виховувати бажання постійно займатися фізичним удосконаленням.
РЕКОМЕНДАЦІЇ: пропагувати здоровий спосіб життя; використовувати під час навчально-виховного процесу здоров’язбережувальні методики; вивчати і запроваджувати в роботі з дітьми кращі зразки народної творчості; вивчати комплекси ритмічної гімнастики; створити умови для фізкультурно-оздоровчої роботи; залучати учнів до участі в різноманітних фізкультурно - оздоровчих заходах.
РЕКОМЕНДАЦІЇ: пропагувати здоровий спосіб життя; використовувати під час навчально-виховного процесу здоров’язбережувальні методики; вивчати і запроваджувати в роботі з дітьми кращі зразки народної творчості; вивчати комплекси ритмічної гімнастики; створити умови для фізкультурно-оздоровчої роботи; залучати учнів до участі в різноманітних фізкультурно - оздоровчих заходах.
ВСТУП
На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер.
За сучасними науковими підходами структурними складовими здоров’я визначено:
- фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем організму;
- психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру;
- соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі.
Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров’я дитини в системі освіти. Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров’я.
Здоров’язберігаюча педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров’я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого – передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, до оточення, до самого себе .
Під здоров’язберігаючими технологіями сьогодні слід розуміти:
- сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
- повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної "вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.
Вчителеві необхідно вивчати і запроваджувати в своїй роботі з дітьми кращі зразки народної творчості, літературу, присвячену питанням збереження і поліпшення духовного та фізичного здоров’я дітей, вибирати комплекси ритмічної гімнастики, вправи для дихання, вправи для «слухняних пальчиків », які придатні для використання в ході навчальних занять, сприяють корекції здоров’я або профілактиці захворювань дітей, знімають м’язову втому і раціональні щодо витрат часу. Також в своїй роботі широко застосовувати здоров’язбережувальні методики - оздоровлення засобами мистецтва – арт – терапію, яка здатна сприяти емоційному благополуччю дітей, гармонії почуттів людини.
І. Фізкультхвилинки.
Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер підтнуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.
Фізхвилинки знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість. Фізкультхвилинки, мішечки із сіллю певної ваги, масажери — каштани,горіхи, дерев'яні масажери для профілактики плоскостопості — для збереження високої працездатності протягом уроку.
На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер.
За сучасними науковими підходами структурними складовими здоров’я визначено:
- фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем організму;
- психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру;
- соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі.
Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров’я дитини в системі освіти. Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров’я.
Здоров’язберігаюча педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров’я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого – передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, до оточення, до самого себе .
Під здоров’язберігаючими технологіями сьогодні слід розуміти:
- сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
- повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної "вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.
Вчителеві необхідно вивчати і запроваджувати в своїй роботі з дітьми кращі зразки народної творчості, літературу, присвячену питанням збереження і поліпшення духовного та фізичного здоров’я дітей, вибирати комплекси ритмічної гімнастики, вправи для дихання, вправи для «слухняних пальчиків », які придатні для використання в ході навчальних занять, сприяють корекції здоров’я або профілактиці захворювань дітей, знімають м’язову втому і раціональні щодо витрат часу. Також в своїй роботі широко застосовувати здоров’язбережувальні методики - оздоровлення засобами мистецтва – арт – терапію, яка здатна сприяти емоційному благополуччю дітей, гармонії почуттів людини.
І. Фізкультхвилинки.
Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер підтнуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.
Фізхвилинки знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість. Фізкультхвилинки, мішечки із сіллю певної ваги, масажери — каштани,горіхи, дерев'яні масажери для профілактики плоскостопості — для збереження високої працездатності протягом уроку.
«Я – на морі» Заплющте очі. Ви на морі. Сяє тепле сонечко .Віє легкий вітерець. Хвильки б'ються о берег і кличуть за собою. Море виблискує синім, фіолетовим, смарагдовим сяйвом. Так і хочеться зробити глибокий вдих, розслабитися Й пірнути в прохолодну воду.
«Порятуй пташеня»
У тебе в долоньках маленьке безпорадне пташеня. Порятуй його. Стули обережно долоньки й ніжно подмухай на нього,зігрій пташеня своїм диханням. Притули його до свого сердечка й віддай часточку свого тепла. Розтули долоньки, відпусти пташеня на волю. Бачиш, воно вдячне тобі.
У тебе в долоньках маленьке безпорадне пташеня. Порятуй його. Стули обережно долоньки й ніжно подмухай на нього,зігрій пташеня своїм диханням. Притули його до свого сердечка й віддай часточку свого тепла. Розтули долоньки, відпусти пташеня на волю. Бачиш, воно вдячне тобі.
ІV. Пальчикова гімнастика Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.
Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. "Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків. Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.
Важливо, щоб гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов'язана із певною подією, святом, періодом року. Можна спеціально призначити час для пальчикової гри. Наприклад, на другому уроці, або після опрацювання нової теми.
Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. "Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків. Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.
Важливо, щоб гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов'язана із певною подією, святом, періодом року. Можна спеціально призначити час для пальчикової гри. Наприклад, на другому уроці, або після опрацювання нової теми.
V Арттерапія
Артттерапія – це метод впливу на емоційний та фізичний стан людини за допомогою різних видів художнього та вжиткового мистецтва (малювання, живопису, ліплення тощо). Завдання арт-терапії полягає у використанні людиною різноманітних образотворчих матеріалів з метою вираження змісту свого внутрішнього світу. Існують такі різновиди арт-терапії: кольоротерапія, музикотерапія, фольктерапія,казкотерапія ,ігрова терапія та ін.
А) КОЛЬОРОТЕРАПІЯ
З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.
Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленого кольору. Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрію та тонусу за допомогою кольорів.
Емоції в кольорі
Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення у свого настрію. Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору прийшов до висновку, що вибір кольору дуже тісно зв’язаний із психологічними особливостями людини, із станом її здоров'я.
Діти використовують в основному 5-6 кольорів. В цьому випадку можна розмовляти про нормальний середній емоційний розвиток школяра. Більш широка палітра кольору говорить про натуру чуттєву, багату емоціями. Якщо дитина використовує тільки 1-2 олівця, це скоріш за все вказує на негативний стан у цю хвилину: тривога(синій), агресія (красний), депресія (чорний). Використання простого олівця іноді трактується як «відсутність» кольору, таким чином дитина повідомляє про те, що у його житті не вистачає яскравих красок та добрих емоцій.
Найбільш значимі фігури дитина завжди виділяє більшою кількістю кольорів. А відкрито несприймаємих персонажів малює чорним, або темно-коричневим кольором. Також колір може передавати риси характеру та стан:
• темно-синій - концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз.
• Зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки.
- червоний – сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ, агресія (якщо червоного забагато), підвищена збудженість, активність.
- Жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм.
- Фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість.
- Коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції.
- Чорний – пригніченість, протест, справжня потреба в змінах
- Сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.
На окремих уроках доцільним є використання «Барвопису» , в якому діти позначають відповідним кольором свій настрій після різних видів роботи . Це дасть змогу вчителю
А) КОЛЬОРОТЕРАПІЯ
З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.
Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленого кольору. Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрію та тонусу за допомогою кольорів.
Емоції в кольорі
Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення у свого настрію. Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору прийшов до висновку, що вибір кольору дуже тісно зв’язаний із психологічними особливостями людини, із станом її здоров'я.
Діти використовують в основному 5-6 кольорів. В цьому випадку можна розмовляти про нормальний середній емоційний розвиток школяра. Більш широка палітра кольору говорить про натуру чуттєву, багату емоціями. Якщо дитина використовує тільки 1-2 олівця, це скоріш за все вказує на негативний стан у цю хвилину: тривога(синій), агресія (красний), депресія (чорний). Використання простого олівця іноді трактується як «відсутність» кольору, таким чином дитина повідомляє про те, що у його житті не вистачає яскравих красок та добрих емоцій.
Найбільш значимі фігури дитина завжди виділяє більшою кількістю кольорів. А відкрито несприймаємих персонажів малює чорним, або темно-коричневим кольором. Також колір може передавати риси характеру та стан:
• темно-синій - концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз.
• Зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки.
- червоний – сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ, агресія (якщо червоного забагато), підвищена збудженість, активність.
- Жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм.
- Фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість.
- Коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції.
- Чорний – пригніченість, протест, справжня потреба в змінах
- Сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить.
На окремих уроках доцільним є використання «Барвопису» , в якому діти позначають відповідним кольором свій настрій після різних видів роботи . Це дасть змогу вчителю
Арттерапія-
можливість врівноважити нервову систему, корегувати поведінку. У системі
освітніх закладів це новітній підхід в
провадженні здоров’язбережних
компетентностей у системі освіти. Виконуючи малюнки , дитина задіює
підсвідомість. Малюнки дозволяють фахівцям визначити психічний стан дитини,
стан нервової системи. Зображення, які ми створюємо можуть вказувати на
захворювання нашого організму. Виконуючи малюнки, у корі головного мозку людини
відбуваються якісні зміни процесу гальмування, що в свою чергу дозволяють
розслабити нервову систему.
Учитель малювання
на своїх уроках допомагає учням зняти втому, створити ситуацію успіху. А також
досягнути високих результатів у реалізації творчих задумів. Це ж стосується і
дорослих.
Арттерапія здатна
допомогти в усуненні емоційної виснаженості, що є частим супутником
учительської професії.
Як учитель образотворчого мистецтва, я приймаю
участь у семінарах-практикумах психолога. І для колег проводжу сеанси
арттерапії. На даному засіданні семінару-практикуму. Я запропонувала
«пальчиковий живопис».
Пальчиковий живопис має гарну загальну
рефлексуючу дію, сприяє вивільненню прихованих емоцій. Торкаючись пальчиками
фарби і паперу, людина має тісніший контакт з матеріалом, краще відчуває форму,
більш упевнена у власних можливостях.
В даному випадку я запропонувала малюнок
чарівного дерева.
Алгоритм виконання
- Кожен пальчик на обох руках вмочити у
різні кольори, які вам подобаються
- Уявіть, що ви граєте на музичному
інструменті, торкаючись пальчиками аркуша формуємо крону дерева
- Виділяємо стовбур, гілочки. Усю
роботу виконуємо пальчиками
- Прикрашаємо дерево цвітом, плодами,
птахами
- Під деревом вистукуємо пальчиками
травичку, квіти, опале листя, тварин
- Додаємо своєму малюнку акцентів за
бажанням.
На відміну від
учнів, учителі дуже бояться забруднити руки, що є свідченням того, що в силу
своєї соціальної ролі вони бояться зробити помилку, неправильний вчинок. Такий
малюнок допомагає розкрити творчу і сміливу особистість. Заразом , виконуючи
малюночок пальчиками, ми робимо корисну гімнастику для кінчиків пальців, що
сприятливо діє на ділянки кори головного мозку, а саме на ті, що відповідають
за процеси мислення , мовлення, уяви,
зняття втоми. Такі заняття необхідно проводити під музичним супроводом. Це
створює ситуацію релаксу, краще знімає
втому.
Малювання
пальчиками дає гарні результати у системі заходів з людьми схильними до втоми,
депресій та різних невротичних станів.
Немає коментарів:
Дописати коментар